Нові дані свідчать, що припинення біологічної терапії до кінця першого триместру вагітності, а не до зачаття, може значно знизити ризик загострень псоріазу. Це важливо, оскільки раннє припинення прийому препаратів (ще до вагітності) зазвичай супроводжується більш вираженими погіршеннями перебігу захворювання.

Такі результати отримані під час ретроспективного багатоцентрового дослідження, проведеного групою європейських дерматологів. Раніше було встановлено, що тяжкий псоріаз пов'язаний із підвищенням ризику передчасних пологів та низької ваги новонароджених. Саме тому дослідники вирішили оцінити, як впливає термін припинення біологічної терапії на перебіг хвороби у вагітних жінок.

У дослідженні взяла участь 71 пацієнтка віком від 21 до 42 років. До початку лікування більшість із них мала важку форму псоріазу, що суттєво погіршувала якість життя. Після близько двох з половиною років біологічної терапії більшість жінок досягла ремісії або мінімального прояву симптомів.

Коли пацієнтки дізналися про свою вагітність, 51% з них одразу припинили прийом біологічних препаратів, 30% продовжували лікування до кінця першого триместру, а 14% припинили прийом препаратів ще до зачаття. Результати показали, що саме в групі, яка припинила терапію в кінці першого триместру, більшість жінок (приблизно дві третини) зберігала стабільний стан шкіри. Водночас ті, хто припинив терапію до зачаття або одразу після виявлення вагітності, значно частіше зазнавали загострень.

Важливо зазначити, що при цьому не було зафіксовано жодних негативних наслідків для матері чи плода. Біологічні препарати, що застосовувались у дослідженні, не підвищували ризик вроджених аномалій, викиднів або інфекційних ускладнень.

Після пологів у більшості жінок (73%) виникли повторні загострення псоріазу, тому терапія зазвичай поновлювалася вже через кілька місяців. Цікаво, що близько 60% учасниць дослідження вирішили відмовитися від грудного вигодовування, і майже половина з них пояснювала це бажанням якнайшвидше повернутися до біологічної терапії, хоча сучасні дані не підтверджують високих ризиків препаратів під час лактації.

Отже, експерти рекомендують не припиняти біологічну терапію до зачаття, а продовжувати її щонайменше до кінця першого триместру вагітності. Після народження дитини терапію слід поновлювати протягом 24–48 годин, якщо немає ознак інфекції. Найбільш оптимальним у таких ситуаціях є міждисциплінарний підхід із залученням дерматолога та гінеколога.

Ці висновки свідчать, що правильно підібрані терміни припинення та відновлення біологічної терапії дозволяють зменшити частоту й тяжкість загострень псоріазу під час вагітності та після пологів, забезпечуючи при цьому безпеку матері та дитини.

Висновки дослідження також показали, що припинення біологічної терапії до кінця першого триместру вагітності, порівняно з припиненням до зачаття, знижує ймовірність загострень псоріазу під час вагітності. При цьому застосування біологічних препаратів у першому триместрі не призводило до підвищення ризику вроджених аномалій, викиднів чи інших ускладнень для матері й плода.

Однак, загострення після пологів залишаються поширеною проблемою: більшість жінок зіткнулися з рецидивами захворювання в перші місяці після народження дитини. У зв’язку з цим багато пацієнток вирішують не годувати грудьми, щоб якнайшвидше відновити лікування біологічними препаратами, хоча на сьогоднішній день більшість таких препаратів вважаються сумісними з грудним вигодовуванням.

Автори дослідження підкреслюють, що наразі в європейських клінічних рекомендаціях відсутні чіткі вказівки щодо того, як саме керувати лікуванням псоріазу під час вагітності та у післяпологовому періоді. Враховуючи це, експерти наголошують на необхідності розроблення зрозумілих рекомендацій, які допоможуть дерматологам і пацієнткам приймати обґрунтовані рішення, щоб забезпечити найкращий баланс між ефективністю терапії, безпекою матері та дитини та якістю життя.