27.03.2024
Основні моменти:
Через 12 тижнів лікування 35% пацієнтів втратили 5% або більше від початкової ваги.
На 12-му тижні середня втрата ваги в групі рофлуміласту склала 2,6%, тоді як у групі плацебо змін не було.
Згідно з дослідженням, лікування псоріазу препаратом рофлуміласт може сприяти зниженню ваги, що робить його потенційно привабливою альтернативою для пацієнтів із псоріазом.
Застосування рофлуміласту
Рофлуміласт — інгібітор фосфодіестерази-4, схвалений у 2011 році для лікування важкої хронічної обструктивної хвороби легень (ХОХЛ). Його побічний ефект — зниження ваги — може бути корисним для пацієнтів із псоріазом, особливо з урахуванням супутнього ожиріння.
"Псоріаз — це поширене запальне захворювання шкіри, пов’язане з низкою кардіометаболічних коморбідностей, зокрема ожирінням," — зазначає Метте Гюлденлеув, доктор медичних наук, доцент кафедри дерматології та алергології у лікарні Герлев і Гентофте при Копенгагенському університеті, разом із колегами.
"Ожирілі пацієнти з псоріазом менш ефективно реагують на системну терапію, а зниження ваги зменшує тяжкість псоріазу."
Дослідження PSORRO
В межах пост-хок аналізу дослідження PSORRO рофлуміласт оцінювали як засіб лікування помірного та важкого бляшкового псоріазу. Метою було з’ясувати його вплив на вагу тіла та кардіометаболічні параметри.
У дослідженні брали участь 46 пацієнтів, яких рандомізували у співвідношенні 1:1 для прийому рофлуміласту (500 мг, стандартна доза для ХОХЛ) або плацебо щодня протягом 12 тижнів. Усі пацієнти згодом отримували рофлуміласт ще 12 тижнів. Загалом 42 пацієнти завершили лікування до 12-го тижня, а 38 — до 24-го.
Результати дослідження
На початку дослідження середня маса тіла учасників становила 102 кг у групі рофлуміласту та 105,1 кг у групі плацебо. Крім того, у 13% і 9% учасників відповідно був діагностований цукровий діабет 2-го типу.
До 12-го тижня пацієнти, які приймали рофлуміласт, втратили в середньому 2,6% від початкової ваги, тоді як у групі плацебо змін не було.
До 24-го тижня пацієнти з групи рофлуміласту продовжували втрачати вагу, досягнувши середньої втрати 4%. Учасники, які перейшли з плацебо на рофлуміласт на 12-му тижні, втратили в середньому 1,3% до кінця дослідження.
"Через 12 тижнів 35% пацієнтів, які отримували рофлуміласт, втратили 5% або більше від початкової ваги, що вважається клінічно значущою зміною, тоді як у групі плацебо таких змін не було," — зазначили дослідники.
Жоден пацієнт не мав дефіциту ваги під час дослідження.
Побічні ефекти
Зниження апетиту частіше спостерігалося у групі рофлуміласту порівняно з плацебо, але статистично значущою ця різниця була лише на 4-му тижні (61% проти 26%). На 24-му тижні ці показники вирівнялися.
Серед інших побічних ефектів у перші 4 тижні лікування пацієнти повідомляли про нудоту, біль у животі та діарею (до 39%), але ці симптоми зменшувалися з часом.
"Ці дані свідчать, що зниження ваги під час лікування рофлуміластом викликане не лише гастроінтестинальними побічними ефектами," — пояснили автори.
"Оскільки псоріаз є хронічним захворюванням, тісно пов’язаним із надмірною вагою та ожирінням, отримані результати підтверджують ефективність рофлуміласту як альтернативного засобу для пацієнтів із помірним і важким бляшковим псоріазом."
Джерело